- затихнути
- [зати/хнутие]
-ну, -неиш; мин. -и/х, -и/хла і -нуў, -нула; нак. -ние, -н'іт'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
затихнути — див. затихати … Український тлумачний словник
затихнути — див. затихати … Словник синонімів української мови
затихнути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
затихнути — тихну, неш, Рс. Див. затихати … Словник лемківскої говірки
затихлий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до затихнути … Український тлумачний словник
знишкнути — ну, неш; мин. ч. зни/шкнув, нула, нуло і знишк, ла, ло; док., розм., рідко. Затихнути, замовкнути; принишкнути … Український тлумачний словник
позатихати — а/є, а/ємо, а/єте, док. Затихнути (про всіх чи багатьох, усе чи багато чого небудь; у багатьох місцях) … Український тлумачний словник
поснути — немо/, нете/, док. 1) Впасти в сон, заснути (про всіх чи багатьох). || перев. у сполуч. зі сл. вічним сном, перен. Вмерти (про багатьох). || Впасти у сплячку (про тварин). 2) перен. Стати нерухомим. || Стати тихим, безгомінним; затихнути … Український тлумачний словник
угамовувати — (вгамо/вувати), ую, уєш, недок., угамува/ти (вгамува/ти), у/ю, у/єш, док., перех. 1) Заспокоювати кого небудь, розвіювати чиїсь тривоги, хвилювання і т. ін. || Примушувати кого небудь затихнути, поводитися, триматися тихо, спокійно. ||… … Український тлумачний словник
унишкнути — ну, неш; мин. ч. уни/шк, ла, ло; док., розм. Те саме, що затихнути … Український тлумачний словник